Запрацювали КІК-правила: чи потрібно повідомляти про існуючі старі КІК

З 2022 року в Україні запрацювали КІК правила. І перше питання, що масово почало турбувати українських контролерів іноземних структур – чи потрібно одразу повідомляти про вже існуючі на початок 2022 року компанії, зареєстровані за кордоном?

Інформаційний простір може підкинути вам хибний слух, що оскільки за новими українськими правилами КІК-повідомлення подається протягом 60 днів, то до березня 2022 року всім українським власникам та контролерам іноземних компаній потрібно повідомити українську податкову про всі свої КІКи. Але це міф №1.

2022 – це перший «підзвітний» КІК-рік, за результатами якого подавати КІК-звіт і, можливо, доплачувати податки, доведеться лише у 2024 (хоча найбільші альтруїсти можуть намагатися це зробити і у 2023).

Однак КІК-повідомлення потрібно буде подавати вже в поточному 2022, АЛЕ лише якщо для цього є підстава, певна «ініціююча» подія-тригер, яка або наділяє вас статусом «контролюючої особи» або знімає з вас такий статус. Тоді відповідне повідомлення в податкову потрібно направити про ваш КІК, щодо якого відбулася «ініціююча» подія (наприклад, окрім старої естонської компанії Ви в 2022 році прийняли рішення створити з нуля компанію в Польщі та стати її єдиним власником, то по новій польській структурі буде потрібно засобами електронного зв’язку подати КІК-повідомлення за формою, затверджено Наказом Мінфіну №512 від 22.09.2021р.).

При цьому немає жодних законодавчих підстав подавати у перші 2 місяці КІК-повідомлення за «старими», що існували вже на 31.12.2021р. іноземним корпоративним утворенням, якщо/поки ваш статус щодо таких КІКів ніяк не змінюється (див. ІНК №2142/ІПК/99-00-04-03-03-06 від 31.05.2021).

Тому поки по іноземних компаніях не відбуватиметься змін у частині суттєвого володіння або контролю, жодних повідомлень подавати не потрібно протягом перших двох місяців 2022 року. Може взагалі бути така ситуація (і це нормально, в тому числі з точки зору законодавства), коли український бенефіціар КІКів лише щороку подаватиме КІК-звіти і ніколи не подаватиме КІК-повідомлення.

Загальний виняток – не потрібно подавати повідомлення у випадках з публічними КІК.

Неподання КІК-повідомлення в передбачені строки в тих випадках, коли це є обов’язковим (у випадках набуття/відчуження контролюючою особою частки в КІК або при початку/припиненню здійснення фактичного контролю за КІК) – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт. Тобто штрафи станом на поточний 2022 рік становлять 744300 гривень за неповідомлення по кожному КІК.

При цьому також звертаємо увагу, що у разі безпідставного неподання КІК-повідомлення в 2022 році порушник ЗАЛІЗНО нарветься на штраф, без шансів «на помилування». Оскільки міфом №2 є думки, що у поточній редакції ПКУ міститься звільнення від КІК-відповідальності протягом перехідного періоду 2022 і 2023 року.

Профільне положення щодо звільнення від штрафних санкцій (пункт 54 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ) – «штрафні санкції та пеня за порушення вимог статті 39-2 цього Кодексу під час визначення та обчислення прибутку контрольованої іноземної компанії не застосовуються за результатами 2022-2023 звітних (податкових) років».

Очевидно, що будь-які порушення за «неподання»/«неповідомленн» чи «несвоєчасне» подання відповідних документів (КІК-звіту, КІК-повідомлення ТЦУ документації щодо КІК) ніяк не можуть вважатись такими, що пов’язані із/є наслідком помилок під час обчисленням прибутку КІК.

Таким чином, законодавець не надає жодної податкової індульгенції на перехідний 2річний період для випадків неподання КІК-повідомлень чи КІК-звітів.

Загальна норма щодо звільнення від відповідальності за порушення КІК-правил (той саме пункт 54 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, абзацом нижче) – «до платника податків, його посадових осіб не застосовується за результатами 2022-2023 звітних (податкових) років адміністративна та кримінальна відповідальність за будь-які порушення, пов’язані із застосуванням норм статті 39-2 цього Кодексу. У зв’язку з цим інформація та/або документи, отримані контролюючим органом відповідно до статті 39-2 цього Кодексу, за результатами 2022-2023 звітних (податкових) років».

Відповідно до пунктів 111.1 та 111.2 ПКУ передбачається 3 види відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи – кримінальна, адміністративна та фінансова.

Застосування передбаченої ПКУ та іншими законами відповідальності за податкові порушення у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) підпадає під податкове визначення «фінансової» відповідальності за порушення податкових законів.

Притягнення фізичної або юридичної особи до фінансової відповідальності за податкове правопорушення не звільняє фізичну особу чи посадових (службових) осіб юридичної особи у передбачених законом випадках від юридичної відповідальності інших видів

І якщо із кримінальною відповідальністю все зрозуміло (ст. 212 ККУ), то нормативно-правове визначення такої категорії як «адміністративна відповідальність» в чинному законодавстві фактично відсутнє.

КУпАП містить главу 12, що передбачає склад порушень в галузі, окрема, фінансів і підприємницької діяльності. Порушеннями, за які передбачена адміністративна відповідальність, можуть бути хіба що таки порушення податкової сфери загалом і КІК-правил зокрема –

• порушення порядку ведення податкового обліку (ст. 163-1 КУпАП). Ну тут, мабуть в частині «Відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку» може бути випадки із посадовими особами українських холдингів, зо будуть підпадати під визначення «контролюючої особи»
• неподання платіжок на сплату КІК-податку (ст. 163-2 КУпАП). Аналогічно, на випадок українських холдингів – порушників КІК-правила «Неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів)»
• невиконання законних вимог податківців (ст.163-3 КУпАП). І знову ж таки, оскільки мова про посадових осіб, то стосується порушників- українських компаній «Невиконання керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій, включаючи установи Національного банку України, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи, законних вимог посадових осіб податкових органів перелічених у пп. 20.1.3, 20.1.24, 20.1.30, 20.1.31 ПКУ». Тобто хіба що, якщо на порушення загального права податківців на «безоплатне отримування інформації, документів і матеріалів щодо платників податків» посадові особи української компанії як контролюючої особи не нададуть ТЦУ-документацію по своїх КІКах, – то можна спробувати відпетляти від штрафу за абзацами 9-10 п. 120.7 ПКУ, підводячи таке порушення під склад ст. 163-3 КУпАП.

Отже, гарантованих шансів на уникнення від спроб податківців притягнути до КІК-відповідальності за КІК-порушення протягом 2022 та 2023 років немає жодна контролююча особа. Деякі шанси матимуть хіба що посадові особи українських холдингів, якщо останні підпадатимуть під визначення контролюючих осіб та не врахують в своєму податковому обліку скорегований прибуток дочірніх КІКів, або недоплатять КІК-податок (наприклад, українські КІФи, що взагалі не звикли до сплати податків на прибуток) чи не нададуть на вимогу податкових ревізорів ТЦУ документацію КІКу.

Але навіть це – не привід для смутку, оскільки, по-перше, навіть у разі притягнення до КІК-відповідальності є «певна правова позиція» на користь платника податків «контролюючої особи» що може мати шанси на успіх вже на етапі судового вирішення спору. По-друге, готуються зміни до ПКУ в частині КІК-правил, які, можливо, врегулюють питання КІК-відповідальності у перехідний період.

Кому цікаві стислі пояснення доступною мовою податкових, корпоративних та міграційних міжнародних та українських новацій – підписуйтесь на окремий Instaблог taxdominatrix