Вищий господарський суд України висловив правову позицію щодо порядку та розміру виплати вартості частки майна товариства з обмеженою відповідальністю учаснику при його виході (виключенні) з числа учасників такого товариства

25 травня 2016 року Вищий господарський суд України прийняв постанову у справі № 911/847/15 за позовом фізичної особи до ТОВ «Чубинецький Колос» про стягнення вартості частки майна товариства. Фабула справи полягає у тому, що позивач був засновником (учасником) юридичної особи – відповідача у справі, частка якого складала 34000,00 грн., що становило 34 відсотки статутного капіталу товариства. Згодом позивач звернувся до загальних зборів учасників ТОВ «Чубинецький Колос» із заявою про вихід зі складу засновників (учасників) товариства за власним бажанням та просив виплатити належну йому частку у статутному капіталі товариства грошовими коштами в термін, передбачений законодавством України. Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Чубинецький Колос» було задоволено заяву позивача про вихід зі складу засновників (учасників) товариства, а також здійснено виплату належної позивачеві частки у сумі 34000,00 грн. На думку позивача, відповідач неправильно визначив вартість частки майна, яка підлягала до виплати на його користь у зв’язку з виходом зі складу засновників (учасників) товариства, оскільки вартість частини майна, що підлягала виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства. Позивач вважав, що оскільки згідно звіту власний капітал товариства становить 9916800,00 грн., товариство зобов’язано сплатити на його користь 3337712,00 грн (сума за виключенням сплачених товариством 34000,00 грн).

Справа неодноразово розглядалась судами першої та апеляційної інстанцій, а також Вищим господарським судом України. В ході розгляду справи в касаційному порядку Вищий господарський суд України дійшов висновку, що відповідно до статті 54 Закону України «Про господарські товариства» при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. При цьому Вищий господарський суд України в основу рішення поклав правову позицію Верховного Суду України, викладену в п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», відповідно до якої при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ (ТДВ), а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства. У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

В своєму рішенні колегія суддів Вищого господарського суду України зазначила, що вартість майна та розмір частини прибутку товариства, належні до виплати учаснику, який виходить, повинні обчислюватись на дату волевиявлення учасника вийти з товариства, тобто на дату подання учасником заяви про вихід з товариства і визначається на підставі балансу товариства, складеного на дату виходу (виключення) учасника, а виплати провадяться вже після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з товариства (п. 4.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин»).

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів Вищого господарського суду України погодилася з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1880200,00 грн. При цьому, суд обґрунтовано виходив з балансу, складеного на дату виходу позивача зі складу товариства (02.03.2012).