Підготовка державних підприємств до приватизації: шляхи вдосконалення

У 1992 році у рамках задекларованої на державному рівні мети створення ринкової економіки шляхом проведення економічних реформ в Україні було прийнято Закон України «Про приватизацію державного майна». Метою запровадження приватизації державного майна було залучення ефективних власників до управління підприємствами, що приватизуються, підвищення їх конкурентоспроможності, залучення до державного бюджету коштів, отриманих від приватизації тощо.

Законом України № 4336-VI від 13 січня 2012 року «Про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації щодо реалізації положень Державної програми приватизації на 2012 – 2014 роки» положення Закону України «Про приватизацію державного майна» були, серед іншого, доповнені статтею 10¹, яка спрямована на врегулювання відносин щодо проведення передприватизаційної підготовки державних підприємств, а також акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації. Слід зазначити, що Закон не передбачає обов’язковості проведення передприватизаційної підготовки об’єктів приватизації, а лише визначає, що така підготовка проводиться уповноваженими органами управління у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог законодавства про захист економічної конкуренції у період до їх передачі Фонду державного майна України для приватизації. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. № 1301 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2015 р. № 588, далі за текстом – Порядок).

Порядком передбачено здійснення таких заходів передприватизаційної підготовки об’єкта приватизації:

1) проведення інвентаризації майна підприємства;

2) обов’язкове виявлення уповноваженими органами управління державного майна, що не підлягає приватизації, у тому числі об’єктів соціально-побутового та соціально-культурного призначення, культових споруд разом із земельними ділянками державної власності, відокремлення його та визначення умов його подальшого використання;

3) виділення із складу підприємства структурних підрозділів, що не порушують технологічної єдності виробництва та технологічних циклів;

4) визначення заходів щодо соціального захисту працівників підприємства;

5) упорядкування технічних паспортів та проектної документації на об’єкти будівництва;

6) державну реєстрацію права державної власності на нерухоме майно, у тому числі земельну ділянку, закріплену за підприємством.

Стаття 10¹ Закону України «Про приватизацію державного майна» передбачає, що передприватизаційна підготовка державних підприємств може включати процес створення акціонерних товариств на базі державного майна або майна державного підприємства (корпоратизація). Відповідно до частини другої статті 15 згаданого Закону створення колективних підприємств, господарських товариств, крім акціонерних товариств, у процесі приватизації майна державних підприємств (за винятком об’єктів малої приватизації) не допускається. Отже, чинний Закон України «Про приватизацію державного майна» передбачає створення в рамках корпоратизації державного підприємства лише акціонерного товариства і виключає створення господарських товариств в інших організаційно-правових формах (наприклад, у формі товариства з обмеженою відповідальністю).

Слід зазначити, що більшість країн, які свого часу успішно проводили економічні реформи, в тому числі, приватизацію державного майна, намагалися забезпечити швидке проведення приватизації, оскільки це сприяє якомога скорішому залученню ефективних власників до управління підприємствами, що приватизуються, а також свідчить про наявність прозорого та конкурентного інвестиційного середовища в державі. З іншого боку, проведення приватизації не повинно зводитись виключно до формальної зміни власника підприємства, що приватизується.

На жаль, аналіз законодавства України в частині передприватизаційної підготовки належних державі підприємств дає підстави стверджувати, що законодавство не сприяє проведенню швидкої передприватизаційної підготовки, а за певних обставин дає змогу роками блокувати приватизацію державного підприємства. Так, наприклад, відповідно до пункту 7 Порядку проект передприватизаційної підготовки розробляється робочою групою, яка утворюється уповноваженим органом управління, що здійснює управління відповідним підприємством. Строк розроблення, підписання головою та членами робочої групи, а також подання робочою групою проекту передприватизаційної підготовки для затвердження до уповноваженого органу управління, що здійснює управління відповідним підприємством, не повинен перевищувати двох місяців з дня затвердження складу робочої групи.

Уповноважений орган управління, що здійснює управління відповідним підприємством, у триденний строк після надходження проекту передприватизаційної підготовки на затвердження надсилає його (разом з електронною версією) для погодження до державного органу приватизації (пункт 8 Порядку).

У разі виявлення у проекті передприватизаційної підготовки недоліків (недотримання змісту, наявність суперечностей та/або неповної чи неточної інформації тощо) державний орган приватизації обов’язково пропонує уповноваженому органу управління, що здійснює управління відповідним підприємством, усунути протягом 15 робочих днів такі недоліки і подати доопрацьований проект, про що повідомляє йому листом. Проект передприватизаційної підготовки, що надійшов після доопрацювання, розглядається державним органом приватизації у строк, передбачений цим Порядком. Державний орган приватизації у строк, що не перевищує 15 календарних днів з дати надходження проекту передприватизаційної підготовки, розглядає його та приймає рішення про погодження чи відмову в погодженні проекту, про що листом повідомляє уповноваженому органу управління, що здійснює управління відповідним підприємством. Погодження проекту передприватизаційної підготовки здійснюється шляхом проставлення грифа погодження на титульному аркуші проекту (пункт 9 Поряду).

Отже, законодавство не встановлює виключних випадків, за яких державний орган приватизації має право відмовити у погодженні передприватизаційної підготовки. Крім того, Порядком не передбачено правових наслідків ситуації, коли державний орган приватизації протягом встановленого строку розгляду проекту передприватизаційної підготовки не погодив проект та не прийняв рішення про відмову у погодженні проекту. В такому випадку, можливо, доцільно доповнити Порядок нормою, відповідно до якої у випадку, якщо державний орган приватизації протягом 15 календарних днів з дати надходження проекту передприватизаційної підготовки не погодив його та не прийняв рішення про відмову у погодженні проекту, проект вважається погодженим за умовчанням. В іншому випадку процес передприватизаційної підготовки підприємства може штучно блокуватися шляхом непогодження державним органом приватизації плану передприватизаційної підготовки (наприклад, це може мати місце, якщо певні посадові особи державних органів не зацікавлені у зміні лояльного менеджменту державного підприємства, який матиме місце в результаті приватизації державного майна). Також, можливо, доцільно виключений перелік випадків, за яких державний орган приватизації має право відмовити у погодженні передприватизаційної підготовки.

Окремої уваги заслуговує питання корпоратизації державних підприємств, яка, як зазначалося вище, може проводитися у рамках передприватизаційної підготовки. На сьогоднішній день відносини у сфері корпоратизації державних підприємств регулюються Положенням про порядок корпоратизації підприємств, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 1993 р. № 508 (далі за текстом – Положення). Положення передбачає такі етапи корпоратизації державних підприємств:

1. подання керівником підприємства засновникові майбутнього акціонерного товариства пропозиції про персональний склад комісії з корпоратизації;

2. затвердження засновником складу комісії з корпоратизації (протягом одного тижня з моменту отримання засновником відповідних пропозицій);

3. підготовка і подання засновникові комісією акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу підприємства, що підлягає корпоратизації, проекту плану розміщення акцій та проекту статуту відкритого акціонерного товариства (не пізніше двох місяців з дня затвердження складу комісії);

4. розгляд засновником акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу підприємства, що підлягає корпоратизації (протягом тижня з моменту отримання);

5. прийняття засновником рішення про створення акціонерного товариства та затвердження його статуту (протягом десяти днів);

6. подання засновником до Мінекономрозвитку, Мінфіну та Фонду державного майна пропозицій про персональний склад наглядової ради акціонерного товариства, що створюється в процесі корпоратизації;

7. подання керівником підприємства, що корпоратизується, до органів, які здійснюють державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності,  заяви і рішення про створення акціонерного товариства та його статуту (протягом тижня після затвердження засновником статуту акціонерного товариства, що створюється в процесі корпоратизації);

8. затвердження Мінекономрозвитку, Мінфіном та Фондом державного майна персонального складу наглядової ради акціонерного товариства (протягом двох тижнів);

9. подання головою правління створеного в процесі корпоратизації акціонерного товариства до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку документів для реєстрації випуску акцій та інформації про їх випуск (протягом тижня з дня державної реєстрації акціонерного товариства);

10. реєстрація випуску акцій акціонерного товариства.

Таким чином, у випадку проведення корпоратизації державного підприємства, що підлягає приватизації, а також розроблення та подальшого затвердження державним органом приватизації плану передприватизаційної підготовки такого підприємства загальний строк проведення передприватизаційної підготовки може становити рік і більше, що може призвести до гальмування процесу приватизації державного майна та перешкоджатиме залученню до участі у приватизації ефективних інвесторів, в тому числі, іноземних. В цьому контексті, можливо, слід розглянути питання щодо внесення до законодавства змін та доповнень в частині оптимізації порядку та строків здійснення передприватизаційної підготовки державних підприємств, що приватизуються. Також з метою оптимізації процедури корпоратизації державних підприємств вбачається доцільним розглянути питання щодо внесення змін до законодавства та передбачити можливість створення в окремих випадках при проведенні корпоратизації державних підприємств не лише акціонерних товариств, а й підприємств в інших організаційно-правових формах (наприклад, у формі товариства з обмеженою відповідальністю).

Врегулювання зазначених вище питань на законодавчому рівні удосконалить процедуру передприватизаційної підготовки державних підприємств та в цілому сприятиме оптимізації процесу приватизації державного майна.